Начальник Головного управлiння мiстобудування, архiтектури та дизайну мiського середовища Сергiй Броневицький розповiв про новий Генеральний план столицi та пiльги для забудовникiв.
— Попри те, що всi навколо говорять про кризу, за останнiх пiвтора мiсяця в Києвi спостерiгається пiдвищення активностi iнвесторiв. Це можна простежити за кiлькiстю питань, якi ми розглядаємо на мiстобудiвнiй радi. Зi значущих для держави й мiста проектiв нещодавно нарештi погодили проект будiвництва НСК “Олiмпiйський”. Крiм того, розглянули план реконструкцiї “Мистецького арсеналу”, цитує Iнфобуд. Варто зазначити, що нинi спостерiгається активнiсть iнвесторiв саме на стадiї пiдготовки земельних дiлянок для проектування i будiвництва. Таке не може нас не тiшити, бо означає, що мiсто переживає кризу не найгiршим чином.
— А порiвняно з минулим роком?
— Рiвень падiння приблизно 20—30 вiдсоткiв. Я не вважаю, що це так катастрофiчно, тим паче, повторюся, почалося зростання. Переконаний, що системної глибокої кризи не буде в галузi будiвництва. А у столицi, де створено всi умови для потоку iнвестицiй, досить висока ринкова вартiсть i житла, i торговельних примiщень, завжди вiдбуватимуться iнвестицiйнi процеси, i мiсто завжди буде цiкавим для будiвельного бiзнесу.
— Якi прiоритетнi завдання управлiння ставить на цей рiк?
— Головне завдання нинi — забезпечувати розгляд проектної документацiї в якнайкоротшi термiни. Сьогоднi складно знаходити iнвестицiї, тому ми повиннi створювати оптимальнi умови. Ще одне прiоритетне завдання управлiння — розробка Генерального плану столицi, рiшення про яке ухвалили минулого року. Документ мають пiдготувати до кiнця 2010 року. Концепцiю на розгляд Київради мають винести у груднi.
— Чи зроблено щось на сьогоднi?
— Ми визначили замовника — це Головне управлiння мiстобудування i архiтектури. Проведено тендер i на генпiдрядну органiзацiю — КО “Центр мiстобудування та архiтектури”. Вже розроблено програму — завдання розробки Генерального плану. Крiм того, ми хочемо детальнiше розробити iнвестицiйний роздiл, чого немає в державних будiвельних нормах. Фактично, закiнчено збiр вихiдних даних. Нинi чекаємо данi земельного кадастру для того, щоб скласти опорний план. Його плануємо завершити у вереснi.
— Чи плануєте залучати iноземних фахiвцiв до розробки Генерального плану?
— Безперечно. Але не як iноземнi проектнi органiзацiї, а як консультантiв щодо окремих роздiлiв Генплану. Тому що ми знаємо, що питання й iнженерної iнфраструктури, i транспорту в європейських країнах вирiшують ефективнiше, нiж у пострадянських. Наша делегацiя наприкiнцi 2008 року була в Берлiнi. I ми побачили досить ефективну роботу комунального громадського транспорту, тобто система регулювання транспорту побудована ефективно. Там немає нiяких заторiв, попри те, що у нас кiлькiсть транспортних засобiв менша у пiвтора разу. Це тому, що там ефективнiше органiзовано систему дорожнього руху.
— Якi перспективнi територiї в столицi розвиватимуть насамперед?
— У першу чергу — це квартали п’ятиповерхiвок — Нивки, Солом’янка, Лiвий берег. Крiм того, в мiстi досить багато територiй, зайнятих промисловими пiдприємствами. На сьогоднi вони працюють неефективно чи не в повну силу, або їх використовують не за цiльовим призначенням. Тому зважаючи на те, що Київ потребує нових територiй пiд будiвництво i житла, i примiщень соцiально-культурної сфери, цi промисловi територiї доцiльно розглядати як перспективнi пiд забудову з iншим цiльовим призначенням. Тому в новому Генеральному планi ми це будемо враховувати.
— Чи передбачено пiльги для iнвесторiв, якi вiзьмуться за такi проекти?
— Ми про це думаємо, бо одна справа, коли залучаємо iнвестора для реконструкцiї 4—5-поверхових будiвель на Липках, iнша — коли на Нивках чи Дарницi, де iнвестицiйна вартiсть житла є низькою. Однак проблему розв’язувати потрiбно на державному рiвнi. Нинi вiдповiдно до нашого законодавства забудовникам потрiбно домовлятися зi всiма мешканцями (100 %), що, на мою думку, неможливо. Повиннi бути якiсь лояльнi закони для iнвесторiв. Тобто, якщо мiська влада ухвалює рiшення про реконструкцiю того чи iншого кварталу та будiвництво на мiсцi п’ятиповерхiвок сучасних будiвель, то повинен бути механiзм вiдселення мешканцiв, який би допомiг iнвестору ефективно розв’язувати цi проблеми.
— I наостанок подiлiться, якi заходи впроваджуватиме ваше управлiння в рамках мiської антикризової програми?
— Насамперед — це новий Генеральний план для столицi. Фактичнi показники розвитку мiста вiдрiзняються вiд ранiше прогнозованих. Зокрема за кiлькостю населення вони перевищують майже в пiвтора рази — якщо у старому Генпланi передбачалося на 2020 рiк 2,7 млн населення, то нинi Київ разом iз приїжджими приймає майже 4 мiльйони. Подiбна ситуацiя i за кiлькiстю транспорту — пiвроку тому було зареєстровано мiльйонний автомобiль у столицi, хоча за старим документом повинно бути лише 650 тисяч, цитує Iнфобуд. А звiдси i навантаження на дороги, i на соцiальну сферу. Тому в процесi розробки нового Генерального плану Києва ми повиннi врахувати й спрогнозувати розвиток мiста, маючи реальнi данi. Крiм цього, як антикризовий чи iнвестицiйний захiд, ми повиннi передбачити перспективнi для будiвництва територiї. Якщо поглянемо на плани соцiально-економiчного розвитку провiдних столиць свiту, то їм усiм це притаманно. I цi територiї обрахованi. Скiльки на них можна побудувати житлових чи комерцiйних квадратних метрiв площ, яка потрiбна iнфраструктура на цих територiях, якi навантаження будуть на iнженернi мережi — всi цi розрахунки виконано.
